Матеріали до
заняття школи учителя майбутнього першокласника
Дата: 19.03.2013
Категорія
учасників: учителі, які викладатимуть у перших класах у
наступному році.
Мета: ознайомлення з компонентами готовності дитини до навчання.
Обладнання:
медіа
комплекс, картки для тренінгу, проблемні ситуації на кожну
групу. Психологічна готовність виявляється у: 1.
Інтелектуальній
готовності дитини до школи, що передбачає володіння дитиною певною
кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння порівнювати,
класифікувати та узагальнювати ці знання, а також певний рівень розвитку
пізнавальних здібностей у дитини (мислення, пам’яті, сприймання, уяви, уваги). 2.
Комунікативній
(соціальній) готовності, що передбачає володіння навичками взаємодії з
дорослими, однолітками, а саме: знання моральних норма правил поведінки (вміння
слухати, не перебиваючи, вміння вибачати і вибачатися, співчувати, враховувати
настрій та бажання інших людей тощо). 3.
Емоційно –
вольовій готовності, що передбачає уміння: -
робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно
зробити (довільність поведінки); -
поставити мету, виявити певні зусилля у випадку подолання
перешкод, оцінювати результати своєї діяльності; -
розуміти й адекватно виражати свої емоції; -
свідомо підкорятися загальним правилам та вимогам; -
уважно слухати й виконувати самостійно найпростіші усні
вказівки дорослого; -
самостійно діяти за зразком (точно відтворювати, діяти за
аналогією). 2.
Мотиваційній
готовності, що передбачає чітко сформовану позицію школяра, коли дитина: -
має належне уявлення про школу; -
позитивно ставиться до шкільних занять, загальноприйнятих
норм дисципліни; -
віддає перевагу урокам грамоти й лічби, а не заняттям
дошкільного типу (малювання, фізкультура, трудове навчання тощо); -
визнає авторитет учителя. Моделювання проведення
батьківського тренінгу «На порозі школи» Мета: ознайомлення батьків з компонентами
психологічної готовності дитини до навчання. Формування навиків емпатійного
сприймання дитини. Відпрацювання проблемних ситуацій з дитиною. 1. Вступне слово ведучого Батьки – це перші й найважливіші вчителі дитини.
Саме домівка є першою школою, яка найбільше впливає на формування системи
цінностей. Для успішного розвитку дитини батькам і вчителям варто взаємодіяти. Введення нового Державного стандарту початкової
загальної освіти спонукало до пошуків нових шляхів організації роботи з
батьками майбутніх першокласників. 1. Діагностичний момент, очікування учасників Шановні
батьки! У вас на кожному столі лежать кольорові картки. Підніміть картку такого
кольору, яка відображає ступінь вашої турботи у зв'язку з шкільним життям
дитини, що наближається : ü картка синього кольору – сильна тривога; ü картка жовтого кольору – виявляється
іноді; ü картка зеленого кольору – відсутня взагалі. Питання до батьків: - У чому ви бачите проблему вашої
тривоги, напруження? - Озвучте, будь ласка, свої
очікування від заняття. - Отже, втрата віри в себе, відчуття
невпевненості, недостатній багаж знань, завишенні вимоги до дитини або навпаки
надмірна любов до неї і є причинами
турбот батьків. Сьогодні не менше серйозно треба говорити не тільки про готовність до школи
дитини, але й про підготовленість батьків до цієї події у житті дитини. Період адаптації до школи, пов'язаний з
пристосуванням до її основних вимог, існує у всіх першокласників. Тільки у
одних він триває місяць, у інших – три місяці,
а у інших - розтягується на весь навчальний рік. Багато чого залежить
від індивідуальних особливостей дитини. Процес адаптації відстежуватиметься
психологами і педагогами у школі. Але ніхто краще Вас, батьків, не помітить
зміни у настрої дитини. Саме від вас багато в чому залежить, наскільки успішно
дитина адаптується в перші шкільні дні, чи буде школа для нього тим місцем, де
цікаво і весело. Це дійсно серйозне випробування для батьків – випробування
життєвої стійкості, доброти, чутливості. Дуже гарно, якщо в перший рік навчання
дитина буде відчувати підтримку. 2. Аналіз проблемних ситуацій -
На картках написані
фрази, які досить часто використовуються дорослими. Спробуйте
передбачити як вплинуть ці фрази на майбутнього першокласника, які почуття і
переживання вони можуть викликати у нього. Картка 1. -
Ось підеш до школи, там тобі… -
Ти, напевно, будеш двієчником? (Можуть викликати відчуття тривоги,
невпевненість у своїх силах, втрату бажання йти до школи). Картка 2. -
Знаєш, як ми будемо тебе любити, якщо ти станеш відмінником! (Батьківські домагання засновані на не
реальних можливостях сина або дочки, а на
абстрактних уявленнях про ідеальну дитину. Крах батьківських надій може
стати джерелом дитячих страждань, привести до втрати впевненості у батьківській
любові, а значить, впевненості у собі). Картка 3. -
Учись так, щоб мені за тебе червоніти не
доводилося! (Батькам здається, що їх власна самоповага залежить від оцінок, які
одержує дитина. Іншими словами: «Тільки від тебе залежить, доведеться мені
відчувати сором чи ні, ти несеш відповідальність за мій внутрішній стан і
переживання». На дитину звалюють тягар подвійного навантаження: «Учись добре,
щоб мені не було погано». Часто такий непосильний для дитини психологічний
вантаж стає причиною неврозу). Картка 4. -
Ти обіцяєш мені не битися в школі і не
бігати, а поводитися тихо і спокійно? (Не пред'являєте дитині нездійсненні вимоги, не штовхайте її на шлях
явного обману). Картка 5. Спробуй
мені тільки зробити помилку у зошиті! (У дитини, якій постійно загрожують
покаранням, можуть виникнути ворожі почуття до батьків, може розвинутися
комплекс неповноцінності тощо.) - Отже, проаналізувавши ситуації спілкування, ми
розуміємо які негативні наслідки можуть
виникнути від необдуманих висловлювань
дорослих. 2. Вправа «Люстерко» Організація роботи: 1. Батькам пропонується написати риси характеру своєї дитини (8 –
10 рис характеру). 2. Після того, як риси обрано, пропонується
обрати ті риси, які з них притаманні батькам. Висновок – більшість рис, які має
дитина – властиві батькам. 3. Аналіз вислову В.О. Сухомлинського
«Дитина - дзеркало сім’ї. Як у краплині
води відображається сонце, так у дітях відображається чистота матері та батька.
Завдання школи і батьків – дати кожній дитині щастя» 3.Компоненти психологічної
готовності дитини до навчання . Вирішення
проблемних ситуацій. Завдання: -
познайомтеся
з компонентами психологічної готовності дитини до навчання. -
Проаналізуйте
запропоновані ситуації, визначте, який компонент готовності порушено. -
Дайте
відповіді на питання до вашої ситуації. Ситуація 1. Бабуся
розповідає про свою онуку: „Вона в нас тиха, спокійна, не бігає, як інші,
сидить із ляльками і щось їм шепоче. Прямо „золота дитина”. Отже,
запитання: Чи потрібно активізувати інтерес дитини до навколишнього світу?
Якими знаннями повинна володіти дитина 6-7 років? Ситуація 2. Мама
Івана вважає, що син має необхідний запас знань, умінь та навичок, необхідних
для навчання у школі. Проте у бесіді з ним вона дізналася, що у нього немає
бажання ходити до школи. Запитання:
Чи буде успішним навчання дитини у школі? Які ваші рекомендації щодо формування
мотиваційної готовності? Ситуація 3. Сергій
був дуже розвиненим хлопчиком. До моменту вступу до школи він умів читати, знав
багато віршів. Але, незважаючи на те, що Сергій пішов до школи з великою
радістю, із перших днів навчання він став порушувати дисципліну. Запитання:
Що стало причиною неуспішності Сергія у школі? Які ваші рекомендації щодо
формування вольової готовності? Ситуація 4. Мама
розповідає: ”Із двох років Маринка перебуває в товаристві дітей, проте дуже
боязка, несмілива, сором’язлива. На заняттях активності не виявляє. Від друзів
тримається осторонь. Думаю, що у школі їй буде нелегко”. Запитання:
Чи є підстава мамі для хвилювання? Які ваші рекомендації з формування
комунікативної готовності? Ситуація 1. Підсумок : Інтелектуальна готовність
містить сформованість уваги, розвинену пам’ять, мислитель ні операції аналізу,
синтезу, узагальнення. До 6-7 років дитина повинна знати свою адресу, назву
міста, де мешкає, назву країни та її столицю; ім’я та по батькові батьків, де
вони працюють. Повинна знати пори року, їх послідовність й основні ознаки,
назви місяців, дні тижня; основні види дерев, квітів, розрізняти домашніх і
диких тварин, орієнтуватися в часі, просторі, найближчому оточенні. Ситуація 2. Підсумок:
Мотиваційна готовність – це бажання школяра прийняти нову для
нього соціальну роль. Для цього важливо, щоб школа подобалася своєю діяльністю
– навчанням. Ситуація 3. Підсумок: Вольова готовність
потребує від учня вміння поставити мету, прийняти рішення, намітити план дій,
виконати його, виявити зусилля, оцінити результат свого вольового зусилля. Ситуація 4. Підсумок: Комунікативна готовність має на меті вміти увійти в дитяче товариство, діяти разом з іншими,
поступатися, підкорятися, тобто ті риси, які забезпечують безболісну адаптацію
дитини, яка сприяє її благотворному розвиткові. Краще адаптовані ті діти, які мають високе й адекватне само
оцінювання, вони показують високий рівень, комунікативної готовності, низький
рівень – діти з низьким самооцінюванням. 4.Рефлексивна хвилинка. «Батьківська скарбничка» Інструкція: Кожен учасник отримує кружечок, який
символізує «скарб» - знання, уміння, навички, отримані впродовж заняття.
Психолог пропонує кожному з учасників
написати про здобуті скарби. Учасники по черзі «кладуть скарби» у чарівну
скриньку (прикріплюють кружечки на аркуш із зображенням скриньки), коментуючи
свою дію. Підсумок Нашу зустріч сьогодні я хочу
закінчити словами Л. Венгера: «Бути
готовим до школи вже сьогодні – не значить уміти читати, писати, рахувати. Бути
готовим до школи – значить бути готовим усьому цьому навчитися».
Якщо є
щось, що турбує в поведінці дитини, її навчанні, не соромтеся звернутися за
порадою.
| 